Статті

Влада Януковича ставить під загрозу державний суверенітет України.

Виклики, які постали перед Україною, вимагають рішучих дій. Першочергові:

1. Найголовніше – об’єднання опозиції та реальна боротьба.

2. Перемога на парламентських виборах.

3. Закон про імпічмент. Імпічмент Януковичу.

4. Обрання українського Президента.

5. Повернення України на європейський шлях.

На жаль, я не бачу для себе можливостей реалізувати цей курс, перебуваючи в «Нашій Україні».

Росія стрімко перетворюється в карикатуру на СРСР. Замість «доженемо й переженемо Америку», вона, за словами Путіна, доганяє Португалію. Замість побудови комунізму, Кремль будує керовану демократію. Замість Хрущова із його «туфлею» та «кузькиною матір'ю», диктатор із «комплексом Наполеона» та «мочіть в сортірі».

Читання офіційного сайту Кабінету Міністрів у мене викликає почуття ірреальності й занурює у фантасмагоричний світ Франца Кафки. Враження, ніби подивився репортаж північнокорейського телебачення про нові звершення Кім Чен Ина. З останніх шедеврів електронної сторінки уряду, на оновлення якої, до речі, витратили 330 тисяч гривень, опитування про здобутки уряду в 2011 році.

Минула найдовша ніч в році. Від сьогодні день буде довшим, а ніч коротшою. Від сьогодні світла буде більше, а темряви менше. 2012 рік – рік надій. Це буде також рік виборів.

На мітинг на Болотній площі в Москві ми йшли з українським прапором. Пліч-о-пліч з десятками тисяч вільних людей Росії, які зібралися сказати: «Досить!» путінській владі.

Події останніх днів в Москві засвідчили – диктаторський режим Путіна-Медвєдєва захитався: 1. Менш ніж 30% голосів на виборах (половина від 60%, які прийшли на виборчі дільниці) офіційно нарахувала російська ЦВК в актив «Єдиної Росії». 2. Мінімальну більшість в Російській Думі «єдинороси» отримали, за словами експертів, лише завдяки фальсифікаціям. 3. Масові виступи на вулицях Москви демонструють: час тотального впливу на політичну ситуацію в Росії закінчується.

Для кожного справжнього чоловіка в житті потрібно зробити три речі: посадити дерево, збудувати дім та виростити дитину. Теперішня наша влада нічого спільного із справжніми чоловіками не має. Сьогодні влада в прямому й переносному сенсі руйнує, рубає й, на жаль, почала вбивати. Замість дерев влада садить людей.

Сім років тому ми виїхали зі Львова до Києва на Майдан. Мені ще встигли повідомити, що наш Центральний штаб заборонив виїзд на Київ. Я усміхався. Я знав – політика закінчилась – почалась революція. І політика знову почнеться, коли закінчиться Майдан. Майдан – це цінність в собі. Все, що було відразу до і після – менш значиме, аніж саме явище Майдану.

Сьогодні у Верховній Раді України був прийнятий новий закон про вибори. За закон проголосували як представники провладної більшості, так і представники опозиції. Разом – 366 голосів. Проти – лише шість. Представники опозиції говорили про досягнення компромісу. Але чи можливо домовитися про правила гри із шулерами?

Сім років тому в листопадові дні на Майдані одними з найпопулярніших гасел були «Донецьк, Донбас, приєднуйся до нас!» та «Схід і Захід разом!». Мені доводилось бачити, як хлопці з Донецька, котрих привезли в Київ підтримати Януковича, одягали помаранчеві шалики, які їм простягали усміхнені дівчата. Так тоді ми відповіли на намагання кремлівських політтехнологів розколоти Україну, поділити її на кілька сортів, посіяти ворожнечу між різними регіонами нашої держави. Тоді ми гідно відповіли!