Прайм-Ера
В рамках програми поговоримо про останній парламентський тиждень перед вирішальною битвою. ПР отримала більшість в ЦВК, БЮТ знову програв битву за виборче законодавство, але поки що не здається, розраховує на ті дні, які залишилися до кінця пленарного тижня. Також парламент гуртом спромігся подолати вето президента на продовження мораторію на продаж землі.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Сьогодні до нашої студії ми запросили народних депутатів України від фракції ПР Владислава Лук’янова та від фракції НУ-НС Андрія Парубія.
В рамках програми поговоримо про останній парламентський тиждень перед вирішальною битвою. ПР отримала більшість в ЦВК, БЮТ знову програв битву за виборче законодавство, але поки що не здається, розраховує на ті дні, які залишилися до кінця пленарного тижня. Також парламент гуртом спромігся подолати вето президента на продовження мораторію на продаж землі.
Пане Андрію, звільнення з ЦВК Анатолія Писаренка спричинило низку заяв, зокрема з боку БЮТ, про те, що відтепер порушено баланс в ЦВК, а ПР остаточно отримала більшість, і якщо виходити з арифметики, ПР має в ЦВК 8 осіб. Чи впливатиме це на неупередженість в роботі ЦВК, і чому президент одразу не подав нову кандидатуру, як обіцяв це зробити?
Андрій ПАРУБІЙ: Однією з головних проблем ЦВК цього скликання є те, що коли вона формувалась, вона формувалась не за принципом підбору професіоналів, а за принципом партійним від різних політичних сил. Протягом всієї виборчої кампанії мені, на жаль, довелося бути свідком того, як партійний інтерес інколи ставав більш важливим і вагомим ніж юридичні оцінки тих чи інших явищ. Насправді баланс не порушений, насправді в ЦВК 8 чоловік, які в тій чи іншій мірі прихильні до ПР.
На початках, коли переважно спільно голосували БЮТ і ПР, це була тотальна більшість, а коли виходили певні непорозуміння між БЮТ і ПР, зокрема щодо номера в бюлетені, то представники чи прихильники ПР весь час переголосовували представників від БЮТ і наших представників. Тому насправді баланс є не порушеним, він однаковий і під час виборів і зараз, і я переконаний, що треба відходити від принципу партійної квотності в таких органах державної влади, які є відповідальними за вибори, за прийняття дуже важливих і ключових рішень. Вони все-таки повинні базуватися на принципах професіоналізму, а не партійного представництва. Оця партійна квотність і в ЦВК і в інших органах сьогодні демонструє повну нездатність і повну дискредитацію.
Світлана ОРЛОВСЬКА: А чому Віктор Ющенко не подав нову кандидатуру, як він обіцяв зробити?
Андрій ПАРУБІЙ: Ну, подасть в найближчий час, бо тільки вчора ж проголосували за звільнення Писаренка, без сумніву президент свої обов’язки виконає.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Прогнозують, що навряд чи вдасться знайти якусь компромісну фігуру, щоб вона була ухвалена в парламенті.
Андрій ПАРУБІЙ: от у великій мірі в тому питання і є. Дуже часто, коли питають, чому президент не подав, суть не тільки в тому, щоб подати, а щоб знайти таку кандидатуру, яка буде проголосована в залі. Дуже часто це є непростим рішенням, бо треба провести консультації з фракціями. Це не є технічна річ – подав та й все. Треба подати ту людину, яка зможе отримати в залі більшість. Ми пригадуємо, як довго по міністру закордонних справ не відбувалося голосування, кандидатура Шамшура лежала там близько 8 місяців, а коли подали Порошенка, протягом кількох годин відбулося голосування. Питання не просто в поданні, а в тому, щоб найти кандидатуру, яка зможе в парламентської залі сконсолідувати навколо себе більшість. Я переконаний, що в найближчий час президент подасть таку кандидатуру.
Світлана ОРЛОВСЬКА: В БЮТ заявляють, що ПР хоче підім’яти під себе ЦВК і звільнення Анатолія Писаренка без призначення на його місце іншої особи є нічим іншим, як спробою ПР зробити ЦВК своєю заручницею і узурпувати владу в ній. Заступник голови фракції БЮТ Олена Шустик сказала наступне: «Регіонали намагаються підім’яти під себе ЦВК і забезпечити легітимізацію сфальсифікованих результатів у другому турі президентських виборів».
Владислав ЛУК’ЯНОВ: По-перше, я не хотів би навіть вступати в перепалку і спростовувати речі, які і так зрозуміло, що не відповідають дійсності. Питання заміни пана Писаренка виникло не вчора, і мені трохи дивно, що це питання виникло в день, коли наступив пенсійний вік Писаренка, і ми мали заяви від держслужби, яка зробила наголос на цьому, мали подання президента про те, що є проблема, яку потрібно вирішувати. На жаль, весь цей час це питання не знаходило розв’язку. Я особисто був присутній на засіданні ЦВК, де я дав юридичну оцінку цьому явищу. Ми врешті-решт повинні переходити до роботи в юридичній площині і до юридичних оцінок, а не політичних.
ПР зараз в першу чергу цікавить не той чи інший відсоток або якісь експертні оцінки. Головне, це доля України, українського народу. Що потрібно зробити в першу чергу, щоб врешті-решт почалися зміни на краще. В контексті цього питання по ЦВК ми вибрали самий цивільний спосіб, який може бути: я подав до вищого адміністративного суду позов, виграв першу інстанцію, після того ми мали ще позови, мали апеляцію, і зараз питання буде розглядатися в касації, тому що, не дивлячись на прозору і зрозумілу ситуацію, і мій колега це підтверджує, що якщо людина вже досягла граничного віку, то мусить звільнити місце більш активним і йти на пенсію.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Як ви вважаєте, протягом цього пленарного тижня чи буде знайдено компромісна кандидатура все ж таки і чи побачимо ми укомплектовану ЦВК? Хоча кворуму і вистачає, але все ж таки може виникнути прецедент, бо в нас немає нічого неможливого, пригадаємо хоча б ситуацію 2004 року, коли було висловлено недовіру ЦВК. Чи не стане це підставою для того, що знову повториться така ситуація?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я вважаю, що це питання не тягне на те, щоб була недовіра ЦВК, але з другого боку...
Світлана ОРЛОВСЬКА: Добре, компромісна фігура, ухвалення, і пам’ятаємо про те, що замість соціаліста пропонується кандидатура від блоку Литвина.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: В цій ситуації таке довге напруження навколо Писаренко ускладнило ситуацію тим, що вже створило напруження. Розв’язувати питання в ситуації напруження трохи складніше від того, якби це було підготовлено. Ще в березні бачили, що це питання потрібно вирішувати, тоді можна було спокійно провести консультації, було б легше це зробити. Більш того, ми розуміємо, що президент повинен внести кандидатуру, яка дійсно буде проходити, і приклад з міністром закордонних справ дійсно є яскравою ілюстрацією того, що можна знаходити компромісні рішення, коли одна частина не заважає, а інша частина демонструє консолідацію і спроможність вирішувати питання. Я вважаю, що це цивілізований нормальний підхід.
Андрій ПАРУБІЙ: З вашого дозволу я два місяці, як представник в ЦВК від кандидата в президенти Ющенка, був практично на кожному засіданні. З питань кворуму в ЦВК немає проблем. А знаєте, що мене більш всього тішить? Що коли БЮТ і ПР голосували спільно в ЦВК, так було в більшості голосувань, в тому числі і проти кандидата в президенти Ющенка, і ми виграли п’ять судів, то не було жодних проблем. А от коли вони між собою починають сперечатися, тепер з’являються раптом проблеми з ЦВК. Два місяці їх не було, а тепер раптом з’являються. Насправді ЦВК працює без проблем, він здатний приймати рішення. Те, що він приймає політичні рішення, то так було і досі, тільки досі дві партії приймали роти всіх, і не було жодних питань, а тепер, коли їм доводиться між собою виясняти відносини, то з’являються труднощі, але думаю, що і вони не вплинуть на роботу ЦВК, і за ці два-три тижня не буде жодних труднощів з тим, що ЦВК не зможе приймати рішення.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Будемо уважно спостерігати, але напевно нічого не можна сказати. Наступна тема це виборче законодавство. Напередодні лідер фракції БЮТ Андрій Кожем’якін заявив, що вчора БЮТ мав провести консультації з партнерами, щоб включити до порядку денного зміни до закону про вибори президента. Він також зазначив, що БЮТ влаштує, якщо цей законопроект буде розглянуто парламентом у п’ятницю. Пане Андрію, я ви гадаєте, чи потрібно змінювати правила гри під час гри, і наскільки реально внести зміни до виборчого законодавства?
Андрій ПАРУБІЙ: Сьогодні поведінка БЮТ виглядає трошки кумедно і цинічно, бо влітку цей закон про вибори приймали спільно БЮТ і ПР. І коли ми тоді кричали, що цього не можна робити, коли президент попереджав з усіх трибун і майданчиків, де тільки можна було, що цей закон суперечить багатьом нормам конституції, він містить певні прогалини, які можуть призвести до фальсифікацій, ми бачили в парламенті повну єдність БЮТ і ПР, і двічі долали вето президента. Унікальний випадок – президент навіть після долання вето цей закон не підписав, ін. побачив світ за підписом Литвина. Потім Ющенко подав звернення в конституційний суд, і навіть після того, як конституційний суд визнав неконституційними ряд положень, парламент не вніс зміни до цього закону.
Чому так відбувалось? Тому що обидві політичні сили планували на свою користь використати ці прогалини, які є в законі, зокрема можливість внесення виборців в списки в день виборів, голосування вдома, той факт, що згідно цього закону представникам від громадських структур заборонено були спостерігачами. Але напередодні, коли одна з політичних сил побачила, що інша сила може більш ефективно фальшувати, тут же почалась істерика з приводу недосконалого закону. Справді це не є європейська практика по ходу виборів змінювати законодавство, але тим не менше, ті прогалини, які є, мають дуже суттєве значення.
Тому ми прийняли рішення, що ми підтримаємо ті норми, які закликав підтримати Ющенко, починаючи ще з літа, тобто щодо неможливості внесення змін у списки виборів в день виборів, про те, що громадські структури можуть мати своїх спостерігачів і щодо голосування вдома. Ми ці норми підтримаємо, хоча і усвідомлюємо, що це не є правильним.
Я нагадаю ще один цікавий факт: в ніч перед виборами суди прийняли рішення і протягом цілого дня кожна дільниця в Україні визначала на свій розсуд чи вона буде керуватися роз’ясненнями ЦВК, чи буде керуватися рішенням суду. До якого абсурду довели виборчу систему оці дві політичні сили, які сьогодні намагаються когось в цьому звинуватити і знайти винних. За це несуть персональну відповідальність Тимошенко і Янукович, на жаль, ті люди, які і вийшли в другий тур.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Зокрема додам, що депутат від БЮТ Валерій Писаренко припустив, що далі це питання буде вирішуватися в судах. Чи гне станеться так, що знову в ніч перед другим туром з’явиться ще якесь рішення суду? Які ризики є тут, і як цьому запобігти?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Якщо людина приходить в день голосування, і є якісь проблеми зі списками, я думаю, ми мусимо мати чітку відповідь, чи може проголосувати ця людинащо ми обмежуємо право голосу людини, це… ну, я навіть не буду давати відповідь, хай самі слухачі дадуть для себе відповідь, і що буде обмежено наступним кроком після того, як йому не дадуть проголосувати, закриють роту, і що буде далі, коли більше і більше будуть утискатися права і свободи громадянина.
Голосування вдома і громадські спостерігачі. Ми бачимо, що на запрошення пані Тимошенко до України прибило біля двох тисяч представників силового відомства Грузії, в цій ситуації, коли дві тисячі осіб це повна чи не повна комплектація двох батальйонів спецназу, і в мене це викликає з одного боку подив, а з іншого боку ну, не то що острах, але я знаю, що є така приказка: коли в першому акті на сцені висить рушниця, то вона мусить зробити постріли в третьому акті.
Світлана ОРЛОВСЬКА: А в нас буде ще й третій акт? Це ви натякаєте на третій тур чи як?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ні, це просто каламбур, і давайте не чіплятися до слів. В цьому контексті під третім актом можна розуміти те, що буде після голосування в другому турі, як можна використати іноземний легіон, який на невідомо яких підставах був направлений на України, тобто невеличкими групами розсерджений, але вони всі збираються під керівництвом декількох осіб, які є представниками спецслужб Грузії. Я не хочу розвивати це, але це з одного боку неповага до України, а з іншого боку все ж таки люди, які в своїх анкетах пишуть, що ніде не працювали, останнього місця роботи немає, інформації про освіту чи досвід роботи відсутня, тобто вся ця інформація є закритою….
Світлана ОРЛОВСЬКА: Пане Владиславе, це вже багато обговорювалось, подавалась інформація щодо цього, а я хочу, щоб ви зреагували на те, чи буде це вирішуватися в судах, і чи не буде нічного рішення перед останнім туром.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Щодо судів і до тих речей, якими пані Тимошенко здивувала весь світ, тобто нічними рішеннями судів, які ламали законодавство, приймали завідомо неправосудні рішення. Я сподіваюсь, що і мій колега, як правник, може дати хоч політичну, хоч юридичну оцінку тому, що коли в нас суди починають підміняти ЦВК, кабмін, інші гілки виконавчої влади, навіть силові структури, то це є загрозою для самого існування держави.
Андрій ПАРУБІЙ: По-перше, я не погоджуюся з вами цілковито, бо справа в тому, що, як то кажуть, коні не винні. В даному випадку не винні ані ЦВК, ані суди…
Владислав ЛУК’ЯНОВ: А ніхто ЦВК і не звинувачує.
Андрій ПАРУБІЙ: Справа в тому, що ви прийняли недолугий закон, який містить прогалини, і в цих прогалинах кожен може приймати рішення на свій розсуд. ЦВК трактує так, суд дає інше рішення. Проблема не судах і е в ЦВК, а в тому недолугому законі, який ви приймали спільно. Знаєте, хочу сказати щодо спостерігачів з Грузії. Ви починаєте говорити військовою термінологією, тоді давайте скажемо, що з Швейцарії приїхало відділення спостерігачів, а з Польщі взвод. Для чого переводити на військову термінологію? Що поганого в тому, що іноземні спостерігачі їдуть в Україну? До речі, я вважаю, що те, що ЦВК прийняло рішення про те, що вони не можуть бути спостерігачами, це один з прикладів політичних рішень ЦВК, не юридичних, а політичних. Жодним законодавством України кількість іноземних спостерігачів не обмежена. Будь-яка держава, яка хоче проводити вільні і відкриті вибори, має бути зацікавлена в тому, щоб було якомога більше спостерігачів. Мені запам’яталися слова посла Грузії, який зазначив, що на останніх дострокових президентських виборах в Грузії було понад 10 тисяч іноземних спостерігачів. Притому яка Грузія за розміром, а яка Україні. Мені здається, що ажіотаж навколо спостерігачів з Грузії це лише політичний підтекст, і від цього підтексту буде погіршення відносин між Україною і Грузією.
Остання теза щодо судів. Знаєте, в чому найбільша проблема? Що фактично сьогодні ми маємо двох голів адміністративного суду.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Це мало б бути моїм наступним запитанням, і я просто не хочу, щоб ми все змішували до купи.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: По-перше, з великою повагою до народу Грузії, до Грузії, як суверенної держави, не може не повторити свої застереження. В ситуації, коли одна поважаємо Україною невеличка держава надсилає до України молодих людей з невідомими цілями, які працюють в силових структурах, це викликає в нас стурбованість. Стосовно ситуації навколо судових рішень. Давати такий приклад прем’єр-міністру і оточенню пані Тимошенко, коли вона є одним з кандидатів, це не те що паплюжити законодавство, а ламати його через коліно і приймати рішення, які не відповідають ані чинному законодавству, ані потребам часу, не можна. Я вважаю, що ми повинні сідати за стіл, обговорювати і прислухатися до точки зору громадськості, яка б вона не була. Ми будемо вдячні небайдужим громадянам, слухачам…
Світлана ОРЛОВСЬКА: Вони ще поставлять вам свої запитання.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ще одне питання про голосування хворих і похилих людей вдома без медичної довідки. Що потрібно для того, щоб отримати довідку? Людина мусить прийти до лікарні, до виборчої дільниці, дати цю довідку і отримати підтвердження того, що її внесли до спискущо людина тільки прийде на голосування, і то буде легше. Я вважаю, що старі і похилі люди, і в більшості це підтверджується, то я не розумію, коли ще й пан Луценко почав втручатися в цю ситуацію, їздити по хатах і перевіряти хворі чи не хворі ці люди, то я вважаю, що якби під час прем’єра Януковича МВС пішло по хатах перевіряти стан здоров’я людей, то це був би такий політичний скандал…
Андрій ПАРУБІЙ: Згідно голосування в першому турі вдома голосувало трошки більше 3% людей, що становить нормальну статистику, і це не є прямою загрозою принаймні в першому турі виборів. Я вважаю, що набагато більш вагоміша причина в адміністративному суді. Чому це нас має хвилювати? Тому що це єдиний суд, який може реагувати на будь-які порушення у виборчому законодавстві. Так є згідно чинного законодавства. І от уявіть собі, що за кілька днів до першого туру ми опиняємось в ситуації, коли фактично є дві людини, які вважають себе головами…
Світлана ОРЛОВСЬКА: Пасенюк і Микола Сірош.
Андрій ПАРУБІЙ: Так. Кожен має свою печатку, і ми усвідомлюємо, яку це може нести загрозу. Тобто під час розгляду судових позовів кожен з тих, хто вважає себе керівником суду, буде розписувати на різні колегії розгляд тої чи іншої справи, різні колегії будуть приймати різні рішення, і ми можемо мати парадоксальну ситуацію, коли кожна партія буде мати свій суд і своє рішення того ж самого суду з тією ж печаткою, але зовсім з протилежним змістом. Отут справді і може бути захована проблема чесних виборів, коли прийдуть, умовно, в ЦВК ПР з рішенням адмінсуду, яке буде мати один зміст, а БЮТ прийде з іншим рішенням того ж суду, яке буде мати протилежний зміст, але всі ті ж самі законні реквізити. Я думаю, що нам перш за все треба впорядкувати ситуацію в адмінсуді, тому що сьогодні немає чітко виписаного законного механізму по виходу з дилеми, в якій ми опинилися. Необхідно носити і зміни в закон про вибори, важливо подати кандидатуру в ЦВК, але все це є другорядним, це все проблеми, які можна перейти, а от проблему з адмінсудом ми можемо дуже тяжко переходити, або навіть не перейти під час проведення другого туру, коли політичні емоції заскалять і перейдуть межі здорового глузду.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Пане Владиславе, чи не перетвориться ця ситуації на «взяття зимового палацу»?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми поділяємо занепокоєння наших колег по парламенту, ми дійсно бачимо, що дійсно дуже складною і важливою проблемою є ситуація навколо вищого адмінсуду, тому що в цій ситуації, коли заступник голови суду захоплює повноваження, коли в голови суду з одного боку закінчився строк, на який цього призначено, а з іншого боку немає наступника. Ми знаємо, що навіть коли уряд відправлений у відставку, але немає іншого призначеного уряду, то уряд продовжує виконувати обов’язки. Так само і в цій ситуації людина, яка була призначена на посаду, мусить виконувати обов’язки, поки не буде їй призначена заміна, тому що люба людина може прийти і сказати, що я буду виконувати обов’язки. Юридичних підстав, на жаль, я бачу, немає, і ми з колегою бачимо, що це колізія, і це потрібно впорядкувати законним шляхом.
Ми ще півроку тому бачили цю проблему і пропонували рішення, що треба внести зміни до законодавства, передати ці повноваження або Верховній Раді,або вищій раді юстиції, або президенту, треба визначити, хто в державі приймає ці рішення і закріпити за ним цю компетенцію. На жаль, це питання неодноразово відкладалося, тому ми сьогодні маємо таку колізію.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Але найймовірніше, що все-таки ми з цією проблемою підійдемо і до другого туру. От давайте відверто, ми так і підійдемо з цією проблемою, так?
Андрій ПАРУБІЙ: Я вимушений говорити, що так і буде, тому що ми всі ці проблеми знали. Сьогодні всі розуміють колізію, але ж питання в тому, що кожна з двох політичних сил думає, хто більш вміло скористається цим питанням, хто більш вміло зможе в мутній вожді захапати рибу?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я хочу сказати, що це неконструктивна позиція, і зараз, коли хтось там програв, не вийшов до другого туру і починає робити конфліктні заяви, це ненормально. Ми повинні, враховуючи напруженість ситуації, шукати конструктивний вихід і зробити це потрібно в парламенті. Час для вирішення цього питання – цей тиждень.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Ще є три дні, і як ви ними скористаєтесь?
Андрій ПАРУБІЙ: Але ж ви маєте більшість в парламенті.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ви офіційно входите до коаліції, ваша фракція, ви створили більшість, а зараз закидаєте опозиції ті проблеми, за які мусить нести відповідальність влада. Я не хочу зараз розподіляти, я беру на себе відповідальність за ті помилки, які зробив і ваш уряд, і ваш президент, який до влади, за вашими словами, вже не має ніякого відношення…
Андрій ПАРУБІЙ: Але ж ключові питання в парламенті приймають дві фракції – ПР і БЮТ…
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Чому ж тоді ви пішли на цей цирковий номер, який називається коаліція, коли ви на себе берете обов’язки перед громадянами України? Ви кажете, що…
Андрій ПАРУБІЙ: Ми не є членом коаліції, зокрема я не є членом коаліції.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Але ваша політична сила. Давайте все ж таки шукати конститутивний шлях, а не сваритися.
СЛУХАЧКА: Доброго ранку. Пенсионерка, Киев. Вчера был принят закон самоврядування у вищих навчальних закладах, я правильно поняла?
Андрій ПАРУБІЙ: Про самоврядування у вищих навчальних закладах? Ні, не було такого.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Верховна Рада не розглядала таких питань.
СЛУХАЧКА: А який закон був прийнятий?
Андрій ПАРУБІЙ: Ну, вчора був прийнятий цілий ряд законів – закон про стипендії для студентів, закон, який стосувався святкування визначних дат на наступний рік, де було багато суперечок, розглядався закон про вибори, тобто був цілий ряд питань, але того питання, про яке ви кажете, вчора не було.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Був економічний блок питань…
Світлана ОРЛОВСЬКА: Таке ви просто хотіли уточнити, чи був ухвалений цей закон, чи поставити ще якесь питання?
СЛУХАЧКА: Господин Лукьянов, я пенсионерка, я слушаю радио и смотрю телевизор. И что я видела? Я видела электорат Януковича, который летом бродил за Кириллом. Это убогие серые люди. Я слышу Бондаренко, которая говорила 18-го числа на «Свободе», что хотели лишить людей права голосовать на дому, а это электорат Януковича, это больные люди. Я слышу много таких вещей, что электорат Януковича это тюрьмы. Скажите, на кого вы опираетесь?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Хорошо, я отвечу. Тюрьмы проголосовали за Тимошенко, а почему – это вы сами решайте. Действительно много верующих поддерживают ПР, и тех, кто ходит в русскую православную церковь, то есть мы поддерживаем православие и приветствуем межконфессиональный диалог, который начался, мы за то, чтобы в Украине было объединение церквей, потому что бог один и в храме люди не должны между собой конфликтовать.
Относительно Лены Бондаренко и ее заявлений о том, что многим пенсионерам на дому не дают проголосовать, и министр Луценко принимал решения, которые даже судами признаны незаконными, мы на эту тему уже говорили, и я не буду занимать время.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Хочу зачитати запитання з електронної скриньки: «Чи правда, що між президентом Ющенком і лідером регіоналів Януковичем існує угода, відповідно до якої діючому главі держави обіцяна посада прем’єра в разі перемоги Януковича на президентських виборах?». Можна сказати «так», «ні», «не знаю», «не чув».
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми спростовуємо це.
Андрій ПАРУБІЙ: Це виключно неправда, це піар-технологія БЮТ, яка була запущена і була спростована всіма сторонами. Це приклад того, наскільки брудною була ця кампанія. Найбільш дивним для мене і для команди президента є те, що протягом двох років ці дві політичні сили між собою співпрацювали, приймали разом закон про вибори, а ще за місяць перед тим спільно готували проект конституції, згідно якого Янукович мав бути обраним президентом в парламенті, а БЮТ мав мати посаду прем’єра. Тобто це БЮТ хотів зробити Януковича президентом в парламенті.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Ну, про це вже не будемо, бо мало часу…
Андрій ПАРУБІЙ: Я лише говорю про те, що ці дві політичні сили, співпрацюючи весь час, сьогодні намагаються перекинути на президента Ющенка якісь проблеми, хай краще між собою розберуться в цій їхній сімейній сварці і не вплутають сюди президента.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я хотів би сказати своєму колезі, що ми майже конструктивно весь цей час вели ефір і я ре хотів би скочуватися на звинувачення. По-друге, президент і прем’єр є представниками влади і коаліції, і їм непотрібно зайві кроки робити. Янукович відмовився від обрання президента в парламенті, він заявив це публічно, відмовившись від цієї пропозиції БЮТ.
СЛУХАЧ: Доброго ранку. На півдні і сході України більшість в місцевих органах влади мають представники ПР і КПУ, а люди палко і пристрасно лають їх за той безлад, який коїться на місцях. Хотілось би задати питання: це що, такий феномен українського народу, коли вони так палко лають владу на місцях і так же палко і пристрасно голосують за Януковича? Це просто феноменальна річ. Я сам мешкаю в Херсоні, і для мене це дивно.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Це дуже легко пояснити: сьогодні ми маємо досить парадоксальну ситуацію, коли уряд заморозив кошти місцевих рад на своїх рахунках, і зараз місцева влада не може виконувати свої повноваження, тому що вони опинилися без фінансових ресурсів. Ми бачимо, що уряд не прийняв бюджет на цей рік, навіть не запропонував зміни до бюджету, коли зрозуміло, що бюджет цього року не виконаний, фінансів немає, зробити додаткові запозичення за кордоном Тимошенко вже не може, і в цій ситуації країна стоїть на межі катастрофи. Тому для того, щоб місцеві ради могли виконувати повноваження, вони мають отримувати і повноваження, і фінансові ресурси, але уряд не вирішує цієї проблеми. Ми розуміємо, що створення сильної держави і подолання цих проблем буде вже завданням нової політичної команди, і ми вже робимо прогнози, програми, створили конкретний план подолання цієї кризової ситуації.
Андрій ПАРУБІЙ: Хочу подякувати за дзвінок і сказати, що він є свідченням іншої дуже загрозливої тенденції у суспільстві, тотального розчарування в політиках, політиці. Хочу зазнати, що на цих виборах ми отримали найменшу явку виборців за весь час проведення президентських виборів в Україні. Третина українців не взяла участь у виборах, третина українців не вважала за важливе…
Світлана ОРЛОВСЬКА: Пане Андрію, сьогодні о 12.30 чинний президент Ющенко даватиме прес-конференцію, там ми почуємо багато цікавих речей, в тому числі і те, яким він бачить своє політичне майбутнє. А я хочу вас запитати: яким буде ваш вибір в другому турі?
Андрій ПАРУБІЙ: Звичайно ми будемо приймати рішення, буде приймати рішення наш кандидат. Для нас результати першого туру не були приємними, але ми усвідомлюємо, що в будь-якій концепції є свої поразки перемоги і важливо гідно пройти через поразки і перемоги. Ми програли бій, але не програли війну. Зараз ми приймаємо рішення щодо нашої подальшої діяльності і нашого позиціонування, і я думаю, що у зверненні президент подякує тим виборцям, які нас підтримали на цих виборах. Думаю, що там будуть дані відповіді на всі ці питання. Але я в першу чергу поставив би питання до головних кандидатів, які важливі для України, і хто на них дасть відповідь, з тим ми, очевидно, і зможемо вести дискусію. Це питання чорноморського флоту, питання НАТО, питання української мови.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми не відчуваємо себе на війні, ми відчуваємо себе будівельниками, які мусять відремонтувати будівлю держави, яка похилилася, в якої є вади. В цій будівлі людям жити некомфортно.
СЛУХАЧ: Здравствуйте. Анатолий, Кривой Рог. Хотел бы обратиться с просьбой к господину Лукьянову: я прошу вас, соберитесь и не позвольте этим саакашвильевским овчаркам помешать выборам.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Ваше питання зрозуміло, але можна було поставити його дещо інакше. Давайте будемо більш культурними і толерантними.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Хочу подякувати тим, хто нас підтримує, подякувати Анатолію за його небайдужість, але ми маємо утримуватися в межах законів і толерантного ставлення.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Наш час вже вичерпаний, дякую вам, шановні гості.
www.radioera.com.ua
