Інтерв’ю

Андрій Парубій, народний депутат України, фракція «НУ-НС» та Владислав Лук’янов, народний депутат України, фракція «ПР»
Прайм-Ера Родео
Наші гості Владислав Лук’янов, народний депутат від фракції ПР, та Андрій Парубій, народний депутат від фракції НУ-НС, група «За Україну».

Ярина ЛАЗЬКО: «Я вважаю, що ми маємо забути те, що було між Україною та Росією впродовж останніх п’яти років, перевернути сторінку і почати з чистого аркушу», – сказав прем’єр-міністр Азаров про відносини Росії та України. «Я наполягаю, що нема такого політика, який зможе вивести ГТС з національного управління чи власності, це просто не вкладається в голові», – сказав третій президент України Ющенко про україно-російські газові відносини. «Ми запевняємо, що у випадку будь-якої спроби влади торгувати незалежністю, суверенітетом, національними інтересами України наш народ знайде в собі сили, а політичні партії усвідомлять свою відповідальність і разом стануть на захист всього українського», – це позиція опозиційного БЮТ.
Отже сподівання в одних і несприйняття в інших – саме таку реакцію викликали україно-російські перемовини у Москві. Що там відбувалося, до чого призведуть всі ці переговори, поговоримо далі з нашими гостями Владиславом Лук’яновим, народним депутатом від фракції ПР, та Андрієм Парубієм, народним депутатом від фракції НУ-НС, група «За Україну».
Вже стало традицією, що нашу розмову ми розпочинаємо з бліцопитування. Що для вас означає день Перемоги?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Для мены это праздник с горечью утрат и с гордостью за величайшую победу в истории нашего народа.
Андрій ПАРУБІЙ: Ми знаємо, що у світі він святкується 8 травня, у нас він традиційно святкувався 9 травня. Закінчення другої світової війни це звичайно є важлива подія, трагічна для історії і не менш трагічна для України. Я відзначаю цей день з таким смутком, пам’ятаючи, які величезні втрати понесла Україна під час другої світової війни, бо Україна і в плані людському, і в плані матеріальному понесла найбільші втрати під час цієї війни. Це спогади про велику трагедію.
Ярина ЛАЗЬКО: Які міста-герої ви знаєте?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ну, Киев…. Ну, Севастополь…. Все не перечислю.
Ярина ЛАЗЬКО: А їх небагато, їх всього чотири.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Днепропетровск, наверное? Нет, не угадал?
Андрій ПАРУБІЙ: Чесно кажучи, не пригадую.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Харьков наверное?
Ярина ЛАЗЬКО: Теж не вгадали. Давайте краще переходити до іншої теми. Цей тиждень відзначився двома візитами української делегації до Білокам’яної: у вівторок там була українська делегація на чолі з міністром палива та енергетики Юрієм Бойком, а вчора прем’єр-міністр Азаров відвідав Москву. Азаров вчора сказав, що відносини з Росією потрібно будувати заново.
Микола АЗАРОВ: Я считаю, что мы должны забыть то, что было между нашими странами в течение последних пяти лет и начат с чистого листа, учитывая тот богатый опыт, который между нашими странами накоплен.
Ярина ЛАЗЬКО: Що малось на увазі? Що, треба забути всі п’ять років, які ми прожили з 2004-го? Але ж це вже все історія, історія відносин України та Росії.
Андрій ПАРУБІЙ: Я б назвав цю фразу Азарова оправданням за те, що два візити в Росію фактично не принесли жодних результатів для правлячої коаліції, і всі обіцянки, які давалися перед виборами, про те, що ПР дуже швидко і ефективно налагодить відносини з РФ, що будуть переглянуті газові угоди, які підписані 19.01.09, що буде знижена ціна на газ, сьогодні вони вже близькі до повного провалу. Росія отримала минулого року надзвичайно вигідний для себе договір, який надзвичайно невигідний для України. ПР чомусь була переконана, що вона завдяки своїй лояльності до Росії зможе виторгувати більш вигідні умови, але вони не збагнули одного: Росія хоче так багато, що напевно важко буде це віддати чи ПР чи будь-якій здорово мислячій людині в Україні. Вони не підуть на поступки, і оці два візити продемонстрували це. Росія і надалі буде використовувати момент постійного економічного тиску на Україну. Були дуже характерні слова прем’єра Путіна, який сказав, що ціна на газ повинна розглядатися в більш широкому контексті. І це дуже цікавий момент…
Ярина ЛАЗЬКО: А ще прем’єр Путін м’яко сказав, що чинний газовий контракт враховує інтереси як Росії, так і України. «Ми не вважаємо параметри цього контракту несправедливими і невигідними», - сказав він. Що це означає? Росія не піде на перегляд газових контрактів і ціна на газ не буде знижена для України?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: ПР вважає, що помаранчева коаліція, яка під час свого володарювання підписала цей контракт, нанесла величезний збиток інтересам української держави, підписавши контракт на десятиліття і зобов’язавши Україну сплачувати над-ринкову ціну на газ. Ціна не є справедливою, вона більше ніж ринкова, а ціна на газ мусить бути ринковою, і враховуючи преференції, які Україна надає Росії по транспортуванню газу, то такі самі преференції ми маємо очікувати і від Газпрому. В цій ситуації ми мусимо привести до відповідного рівня ціни на транзит газу і на збереження газу в газосховищах, і знайти інших постачальників газу, тому що ті кроки, які зробила Тимошенко, її уряд, це була найбільша шкода, нанесена українській державі.
Ярина ЛАЗЬКО: Ви сказали, що треба шукати іншого постачальника газу, а Азаров вчора сказав, що Україна має намір знайти компенсаторів для вирішення питань щодо зниження цін на російський газ. Що означає це дивне слово «компенсатори»? Що вони мають робити і яким чином їх шукати?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я вважаю, що ми можемо закуповувати як російський газ, так і середньо-азійський, тобто туркменський, можливо і від інших постачальників. Це може бути і скраплений газ…
Ярина ЛАЗЬКО: Але все це питання довгострокової перспективи.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ні, це питання коротко чи середньострокової перспективи, і ці питання технологічно вирішуються.
Ярина ЛАЗЬКО: Але не за один рік.
Андрій ПАРУБІЙ: В мене є питання до Владислава, бо ми переконані, що угоди, які були підписані минулого, року стали для України кабальними, ці угоди теж мали своє політичне підґрунтя, і тоді президент Ющенко надзвичайно їх критикував.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Так само і ми критикували ці угоди і негативно ставились до цього питання.
Андрій ПАРУБІЙ: Але ж ви весь час стверджували, що Росія це наш стратегічний партнер, найближчий сусід, Медвєдєв говорив, що встає і лягає з думкою про Україну. Поясніть мені, чому зараз, поїхавши до Росії, ви не можете змінити угод, які по будь-якій логіці не є для України вигідними, а є кабальними? Найнижча в Європі тарифна ставка транзиту і найвища ціна на газ. Чому наші стратегічні партнери не йдуть на порозуміння з новою прагматичною владою і не міняються?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми виправимо ті помилки, які ваша коаліція зробила…
Ярина ЛАЗЬКО: А яким чином?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я хочу відповісти, чи я не можу навіть слова сказати? Ті контракти, які заключила ваша влада, коаліція, за яку ви голосували, прем’єр, за яку ви віддали свій голос…
Андрій ПАРУБІЙ: Я особисто не віддавав свій голос.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Без вашого голосу пані Тимошенко не стала б прем’єром.
Андрій ПАРУБІЙ: Я особисто не голосував за Тимошенко, бо не був на той момент депутатом.
Ярина ЛАЗЬКО: Давайте повернемось до теми нашої розмови.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми ведемо зараз важкі переговори з Газпромом, і одне питання газу, не дивлячись на те, що воно ускладнює ситуацію в економічному плані, а й впливає на всю Україну, безумовно воно ускладнює ситуацію. Ми будемо вирішувати це питання, і я впевнений, що наш уряд, Азаров, Янукович, ми зможемо домовитися про зниження цін на газ, яка зараз є 334 долари, і це наслідок, який залишила ваша команда, а ми будемо робити все, щоб ціна на газ прийшла до ринкової
Ярина ЛАЗЬКО: Якщо раніше українська сторона припускала, що якщо буде створено газотранспортний консорціум, то Росія піде на зниження ціни на газ. Росія вже сказала, що їй не потрібна наша труба, вони говорять, що навіть підписання контракту про створення консорціуму не є підставою для того, аби знизити ціну на газ. Які аргументи можуть переконати Росію? Що Україна може пообіцяти?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: П’ять років помаранчевої влади…
Ярина ЛАЗЬКО: Давайте вже про сьогоднішній день.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ну, ми розмовляємо і робимо аналіз. В минулі п’ять років влада зробила привабливість нашої ГТС набагато меншою. Росія зробила великі капіталовкладення в проектування і в будівництво південного і північного потоків, вона вкладає туди мільярди, і тому привабливість нашої ГТС зменшилась. Але повністю відкидати нашу ГТС не можна. Навіть якщо ці газогони будуть побудовані, ГТС України залишить свою привабливість, але ми повинні чітко розуміти, які вади і недоліки має наша система. Вона вже застаріла. Ми бачили, що в минулому році були аварії на газогонах, ми бачили, що система потрібує модернізації, вкладання коштів. Я думаю, що в цій ситуації якщо питання консорціуму не буде вирішено за рік-два максимум, то Україна дійсно буде в дуже великій скруті.
Андрій ПАРУБІЙ:
Ярина ЛАЗЬКО: В Україні є як прихильники, так і противники створення консорціуму. До останніх належить і Віктор Ющенко. Він вважає, що створення консорціуму і передача його в руки Росії це занадто висока ціна за газ.
Андрій ПАРУБІЙ: Це взагалі не є відповіддю на питання. От ви сказали про те, яку ціну треба заплатити Україні, щоб зменшити ціну на газ. Я тут привів характерні слова Путіна, який сказав, що пакет домовленостей має бути широкий. Приведу ще слова одного з речників Путіна, депутата Держдуми Затуліна, який буквально кілька днів тому заявив, що якщо Україна піде на надання російській мові статусу державної, якщо піде на продовження перебування чорноморського флоту на території України, це може бути підставою для розмови щодо зниження ціни на газ. Ви вдумайтесь, чи можливий такий діалог, умовно кажучи, між Францією і Німеччиною, коли Німеччина каже, що ми зменшимо для вас ціну за транзит, якщо ви введете німецьку мову другою державною, а наші війська будуть перебувати на вашій території. Тобто мені здається, що діалог з Росією сам по собі не є цивілізованим, тому що там так і не відійшли від комплексу або бажання якимось чином …
Ярина ЛАЗЬКО: Так від комплексу чи від бажання?
Андрій ПАРУБІЙ: А це бажання від комплексу: комплекс від того, що був втрачений СРСР, а бажання на сьому пострадянському просторі повернути собі тотальний вплив. Тому ціна, яку буде ставити Росія перед Україною, завжди буде непропорційною. Їхнє завдання коригувати нашу історію, впливати на наш зовнішньополітичний курс, внутрішню політику, і газ буде виступати інструментом політичного діалогу, а не економічного і прагматичного. Чому Ющенко так говорив про консорціум? Тому що в нас є нормальний діалог з ЄС. Минулого року завдяки Ющенку було підписано угоду з ЄС, де передбачалось, що міжнародні фінансові інституції ЄС готові вкладати кошти в модернізацію української труби. Мені здається, прагматичніше було б сьогодні активізувати розмову в тому напрямку, залучити ЄС, долучитися дол. Європейської енергетичної хартії. Сьогодні це єдино правильний шлях, який дозволить нам модернізувати українську ГТС і не потрапити в залежність від РФ.
Ярина ЛАЗЬКО: Опозиція на те і опозиція, тим більше у виконанні Тимошенко. Депутат-бютівець Остап Семерак вчора сказав, що якщо регіонали наважаться віддати ГТС Росії, то не виключені навіть радикальні методи опору, аж до фізичного захисту газових магістралей. Непогані такі собі погрози, так?
Андрій ПАРУБІЙ: Я думаю, що в українському парламенті не найдеться людей, які зможуть відмінити закон, який забороняє передавати нашу ГТС у власність іншої держави. Цей закон був проголосований свого часу понад 300 депутатами, і я думаю, що якщо сьогодні буде спроба правлячої коаліції змінити позиції цього закону, вони отримають такий опір, про який навіть не підозрюють і не можуть його собі уявити.
Ярина ЛАЗЬКО: Хочу перейти трішки на іншу тему. Відносини Україні і Росії не обмежуються лише газовими питаннями. Під час візиту прем’єра Азарова обговорювався ряд дуже важливих питань. Давайте послухаємо, що з цього приводу каже Володимир Путін.
Володимир ПУТІН: Возможно и в энергетике, и в промышленности, и в авиастроении, космос, авиация. Вы об этом хорошо знаете, мы с вами давно знакомы, и надеюсь, что нам удастся выстроить конструктивные, идущие на пользу нашим народам торгово-экономические связи.
Ярина ЛАЗЬКО: Ще Путін сказав, що товарообіг в минулому році знизився на 40%. З чого потрібно починати, аби цю ситуацію виправити?
Андрій ПАРУБІЙ: Для нас завжди залишалися важливими економічні зв’язки з усіма державами. Я є прихильником, як і будь-хто здорової політики, щоб економічні нормальні зв’язки з Росією розвивались. Спільно авіабудування, зараз планується спільний пасажирський літак АН-148.
Ярина ЛАЗЬКО: Про авіабудування ми поговоримо трошки згодом. З чого повинна почати Україна, аби оптимізувати товарообіг між нашими країнами?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я зараз слухав і записав 7 пунктів, до яких треба повернутися, тому що не спростована брехня стає правдою. Я не можу погодитися з тезами і позиціями, які зараз були проголошені в ефірі. По-перше, принципова позиція України мусить бути у відносинах з будь-якою державою, побудована на взаємовигідних підставах. Якщо в нас немає нормального діалогу, то ми можемо звинувачувати наших сусідів в тому, що вони ведуть якусь антиукраїнську політику. Але проукраїнську політику мусимо вести ми самі, а не проваливши переговори з Росією, підписавши кабальні умови… Я вважаю, що договір, який підписала Тимошенко і ваша політична сила, є корупційним…
Ярина ЛАЗЬКО: Будь ласка, не повторюйтесь…
Андрій ПАРУБІЙ: Яка наша політична сила?! Вона така ж наша, як і ваша.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ви зараз виливали бруд на Україну…
Ярина ЛАЗЬКО: Хто, я?!
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ну, ви давали таку можливість, дайте і мені можливість…
Ярина ЛАЗЬКО: Це ж дискусія, ви можете вступати в дискусію, і ніхто у вас цього права не відбирає.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я з повагою ставлюся до вас і до свого колеги, тому хочу відреагувати на всі закиди, які були зароблені. Економічні стосунки базуються на ринкових відносинах, а не на добросусідському ставленні. Тобто є ринкова ціна, яку ми мусимо сплачувати. Якщо зараз Україна сплачує і півтора рази більше, ніж сплачують інші країни, це каже про корупційність уряду Тимошенко і корупційність правління Ющенка і політичних сил, які його підтримували, тому що кожна людина сплачує зараз за комунальні послуги, за теплу воду, за холодну воду, за постачання електрики, і за все це вона буде сплачувати в два-три рази за рахунок тих кроків, які зробила ваша політична сила.
В ситуації, яку ми отримали, для нас головним питанням є збереження зруйнованої економіки, яку залишила нам минула політична команда. Ми бачимо, що ситуація на ринку споживчих і харчових товарів зруйнована і дуже важко піддається відновленню. Ми бачимо, що ціни на хліб, коли пані Тимошенко прийшла, одна буханка коштувала гривню з невеликим, а зараз до чотирьох гривень. Можна казати про темпи інфляції, але ми бачимо, що відбувається, скільки коштує десяток яєць, літр молока, мінімальний прожитковий кошик, а в цьому кошику я приділив би найбільшу увагу харчовим продуктам. Нам потрібно робити кроки по стабілізації цін в першу чергу на харчові товари, на послуги для населення, особливо комунальні послуги, і все це пов’язано із зменшенням ціни на газ. Повірте мені, що це найбільш гостра проблема, бо кожна людина, яка сплачує рахунки…
Ярина ЛАЗЬКО: Ясно, що це проблема, але як її розв’язувати?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ми мусимо задіяти всі важелі впливу на Газпром і на наші відносини з РФ. Питання російської мови, якщо це хтось закидає ззовні, то це не їх проблема, але це питання…
Ярина ЛАЗЬКО: Та зняли вже питання російської мови.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Ну, мій колега дуже багато про це казав…
Андрій ПАРУБІЙ: Я лише цитував Затуліна.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Я торкнуся тільки вартості комунальних послуг. Коли ми отримали ціну на газ в 335 доларів за тисячу кубометрів, о з одного боку ми зупиняємо хімічну промисловість, робимо набагато менше конкурентоспроможність важкої індустрії, робимо проблеми для сільського господарства, тому що ціни на мінеральні добрива зросли, і весь цей клубок питань ми зараз мусимо розрубити.
Ярина ЛАЗЬКО: Давайте перейдемо до іншої теми. Спільні проекти в авіабудуванні та атомній енергетиці України і Росії. Ми знаємо, що сьогодні українські і російські авіабудівники створюють спільно регіональний пасажирський літак АН-148, крім того вони відновлюють серійне виробництво вантажного літака АН-124 «Руслан». Наскільки в авіабудуванні можливе розширення співпраці, бо об’єднання російського і українського авіапрому постало в 2005 році на базі великих заводів об’єднаної авіабудівної корпорації.
Андрій ПАРУБІЙ: Я думаю, що це як раз приклад того, як можна прагматично спільно вирішувати завдання, яку будуть давати однаковий дохід як Україні, так і Росії, і до речі, однаковий авторитет, тому що українське авіа будівництво залишається одним з передових у світі, зокрема в побудові вантажних літаків, і це є приклад, де не замішана політика, де нема необхідності замішувати політику, а необхідно спільно розробляти ці проекти, спільно їх виконувати і мати спільні дивіденди як матеріальні, так і не матеріальні.
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Що стосується літакобудування, при тому, що це є однією з найбільш високотехнологічних галузей, на жаль, досягнення України в цій галузі невеликі, притому, що потенціал галузі дуже великий. Ми знаємо, що за остання п’ять років в нас вироблявся дай бог, один літак. В останні два-три роки було дуже багато конфліктів навколо цього питання, тому що побудували один літак, а замовників було кілька, і проплачено було кількома фірмами. Такі кроки минулої влади не додають авторитету нашому літакобудуванню. Ми маємо дуже великі напрацювання і великий потенціал: ми маємо дуже гарні можливості для будування гідроагрегатів для літаків, це розумні агрегати, які реагують на зміну зовнішнього аеродинамічного середовища, в якому знаходиться крило літака. Інше питання це моторобудування, і завод «Моторсіч» міг би працювати набагато більше і не тільки з росіянами, а могли б працювати і на китайський ринок, з Індією, з багатьма країнами Близького Сходу. Уряд мусить звернути на це увагу і підтримати ці напрямки розвитку.
СЛУХАЧКА: Доброе утро. Елена, Харьков. Я хочу Лукьянову сказать большое спасибо за его красноречие: я из-за него 10 минут на мобильном прождала. А Парубию хочу задать такой вопрос: если он так хорошо умеет договариваться, то надо было попросить Тимошенко, чтобы она взяла его с собой, и он бы хорошо договорился о газе. Разговаривать всем очень хорошо, но вот сейчас поехали и не смогли договориться. А тогда говорили кабальные, кабальные. Сколько уже можно об этом говорить? Перестаньте трогать Тимошенко, сделайте сами хоть что-нибудь.
Андрій ПАРУБІЙ: Хочу нагадати, що я не міг бути з пані Тимошенко. Ющенко і його політична команда вийшли з коаліції, і протягом останнього року ми не займали спільних позицій по дуже багатьох питаннях, зокрема щодо газових контрактів. Нагадаю, що Ющенко був першим, хто розкритикував ці домовленості, а я до сих пір вважаю, що ці умови були кабальними і невигідними для України.
СЛУХАЧ: Ігор Васильович, Київ. Чому Росія диктує нам умови? Чи не вважаєте ви, що Росія зараз поставила свій окупаційний режим в Україні?
Владислав ЛУК’ЯНОВ: Хочу подякувати вас за вашу небайдужу позицію і сказати, що треба перегорнути і почати працювати з чистого листа, це по-перше анулювати кабальні контракти, які підписала Тимошенко, тому що дійсно коли ми маємо рядом Білорусь, яка має ціну на газ 160 доларів, європейські країни мають 200 з невеликим, а Україна має 334 долари за тисячу кубометрів, то це безумовно антиукраїнська ціна, яка знищує нашого виробника і змушує підвищувати ціни на всі товари.
Андрій ПАРУБІЙ: Хочу сказати, що з «чистого листа» це напевно означає, що Росія від сьогодні більше не буде ставити питання чорноморського флоту, не буде займатися розвитком антиукраїнських і проросійських структур на території України. Але боюся, що зі сторони Росії залишаться ті ж самі вимоги до України, а Росія буде мати чистий лист.
Ярина ЛАЗЬКО: Дякую вам, шановні панове депутати.

www.radioera.com.ua